25 квітня 2010
***
Мені так хочеться піти -
Себе у небесах знайти,
а тут лишилась я одна:
Я випитою є до дна.
Без мене будеш не самотній -
у тебе є квиток зворотній.
В пустелі смутку проживеш,
поки себе сам не знайдеш...
Ти будь щасливий і кохай,
мене скоріше забувай.
В твоїх очах я не потону!
Ти не почуєш мого стону!
У льодяних обіймах ночі,
ти не побачиш мої очі.
В них не побачиш ти страждань,
ні крихти там нема бажань.
Не забереш у мене крила.
Я і без тебе жити вміла!
***
З полонини вітер віє -
забирає мої мрії...
Заколисує піснями,
закриває очі снами...
Подих сонця зігріває,
солов'їний спів лунає.
І Свободи відчуття -
тут усе моє життя!
***
Мені нічого не треба -
ти просто поруч будь!
Без тебе немає неба,
а під шкірою ртуть!
Я вже нічого не хочу -
Аби ти тільки був!
Біля тебе помовчу,
коли ти вже заснув.
Хворі є мої очі,
коли не бачать твоїх!
Довгими є ті ночі,
коли ти не в них.
Твого дотику досить
до моїх долонь -
він сонце доносить
аж до самих скронь.
І не помру я доти,
доки тут є ти!
Просто посидь навпроти -
і не думай піти.
Повернутись до попереднього розділу
-
2010-04-30 22:28:18 |Registered| Виктория П.
-
2010-05-05 10:33:02 |Manager| Georgia
-
2010-05-20 21:05:54 |Registered| Виктория П.
-
2010-05-29 19:49:04 |Registered| Ната







Тому, про кого писала останній вірш, дуже пощастило!